Ще однією досить цікавою пам'яткою Андрушівської церкви є рукописний пісенник, який був створений в часи Радянського Союзу.
Власницею цього пісенника була Лебідь Олена Володимирівна (1935-2017). Останні роки життя вона провела в Андрушівці. До цього вона багато років була членом церкви Очеретні.
Пісенник, судячи з аналізу сторінок, писався в різні роки. На початку створено зміст, який відсилає до сторінок і номерів.
Інколи біля пісень є позначення, які вказують на книжкові джерела, звідки переписані псалми.
Це, власне, "легендарні" серед вірян видання початку ХХ століття:
"Гусли";
"Кимвалы";
"Тимпаны";
"Заря жизни";
"Новые напевы";
"Свирель Давида".
Всі ці книги побачили світ з 1902 по 1928 рік. Після видання збірника "Духовные песни" в 1928 році пісенники не видавалися до 1950-х рр.
Віряни, відчуваючи дефіцит книг і не маючи змоги легально видати в достатній кількості християнські пісенники, переписували їх для себе від руки. Це була ризикована праця, адже карні органи СРСР активно переслідували тиражування християнської літератури.
Така праця наших братів і сестер викликає в нас, християн XXI століття, зворушливе захоплення. Сьогодні про подібні труднощі ми знаємо з розповідей, і нам ще невідомо як це - ризикувати фізичною свободою заради духовної. Для нас все доступно. Сьогодні характерно все більше користуватись електронним пісенником в телефоні. І не тільки пісенником, але й самою Біблією.
Виникає проблемна ситуація, коли присутнє споживання духовної їжі, але відсутнє достатнє засвоєння її корисних елементів. Ми, слідом за світом в якому живемо, схильні до "кліпового" мислення. Тому наявність такого багатства в такому легкому доступі нівелюється відсутністю в більшості випадків уважного відрефлексованого засвоєння. Прославлення Господа часто виглядає кволо. Але, слава Всевишньому, це не всюди й не завжди.
Є християни, які розумно і посвячено використовують технології для слави Божої.
Впевнений, Церква Христа і далі стоятиме, співаючи про велич Божу, про Господа слави Ісуса Христа!
Комментариев нет:
Отправить комментарий